28.04.2021 Класна година Всесвітній день охорони праці

До Всесвітнього дня охорони праці.

Безпечне та здорове майбутнє праці.

Підготувала: Класний керівник 6 класу

Шматько Т.М,

ПЛАН ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Праця – одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості і діяння, творення. Думка, що народжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною.

В. Сухомлинський

Тема виховної години: «Безпечне та здорове майбутнє праці»

Мета заходу:

пізнавальна:

привернення уваги майбутніх молодих працівників до проблеми збереження життя і здоров'я під час виконання виробничих обов'язків;

виховна:

виховувати культуру охорони праці;

розвиваюча:

розвивати навички самозахисту та взаємодопомоги.

Місце проведення: _____________________

Методичне та матеріальне забезпечення:

план виховного заходу.

Література:

1. Варення Г.А. Теоретико - методологічні основи працеохоронної діяльності. - К.: Раритет, 2003.

2. Волгин В.В. Управление персоналом малого предприятия (предупреждение проблем): практическое пособие. М.: Маркетинг, 2002.

3. ДСТУ 2293 - 99. Охорона праці. Терміни та визначення.

Методи, що використовуються при проведенні заходу:

розповідь, бесіда, мозковий штурм.

ХІД ЗАХОДУ

І. Організаційна частина.

Привітання, перевірка присутності студентів, оголошення теми та мети виховної години.

II. Змістовна частина.

Мозковий штурм. Мотивація навчальної діяльності.

- Що означає поняття «безпека праці»? («Безпека праці» - це стан умов праці, за якого відсутні фактори, що можуть викликати нещасний випадок).

- Як ви розумієте поняття «безпека умов праці?» («Безпека умов праці» - це стан умов праці, за яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів виключено або дія шкідливих чинників не перевищує гранично допустимих рівнів.

Бесіда.

Для привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на робочому місці щорічно, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу 28 квітня відзначають Всесвітній день охорони праці. Україна відмічає цю дату з 2006 року.

Метою заходу є привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб'єктів господарювання, громадських організацій до проблеми збереження життя і здоров'я працівників та культури охорони праці в Україні. Цього року девіз Всесвітнього дня охорони праці – «Безпечне та здорове майбутнє праці».

Зараз рівень професійної захворюваності в Україні є серйозною медико-соціальною та економічною проблемою глобального масштабу. Високий рівень професійної захворюваності зумовлено впливом на працівника шкідливих факторів виробничого середовища. Небезпечні умови праці на підприємствах обумовлені недоліками технологічних процесів, нехтуванням гігієнічних нормативів, невикористанням засобів індивідуального захисту.

Основні поняття та принципи забезпечення безпеки праці.

Небезпека - це явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Джерела небезпеки - це сам предмет праці (на що спрямована праця); виробниче середовище (умови праці, організація виробництва з різними елементами управління); знаряддя праці (речі, за допомогою яких людина діє на предмет праці. Наприклад: машина, спеціальні пристрої, інструмент, тощо).

Небезпечний фактор - фактор, вплив якого на працівника у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового гострого погіршення здоров’я працюючого.

Небезпечна зона - простір, в якому можлива дія на працівника небезпечних і (або) шкідливих факторів.

Нещасний випадок - це випадок, що трактується як сукупність двох неодмінних складових: факту виконання працівником трудових обов’язків і наявності небезпечного виробничого фактора, від дії якого він власне й постраждав.

Безпека - це відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю ушкодження.

Безпека виробничого процесу – здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його протікання в умовах, встановлених нормативною документацією.

Безпека виробничого устаткування – здатність устаткування зберігати безпечний стан під час виконання заданих функцій у певних умовах протягом встановленого часу.

Стандарт безпеки праці - загальні вимоги і норми безпеки по видам небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Безпека праці організації.

У сучасних умовах розвитку нашої країни, які характеризуються появою різних форм власності, все більшу значучість набуває поняття „Безпека”. Новий зміст набувають процеси охорони результатів творчої, наукової, інженерної і художньо-конструктивної діяльності.

Сучасний підхід до розкриття поняття „Управління безпекою” – це основане на визнаних у всьому світі принципах законодавчого врегулювання відносин усіх видів власності.

Основними напрямками забезпечення господарської діяльності виступають правовий, організаційний та інженерно-технічний захист.

Правовий захист включає: міжнародне право (патенти, авторське право, ліцензії) і державне право (Конституція, кодекси, закони, підзаконні акти, інструкції, положення, укази, накази).

Організаційний захист – це регламентація виробничої діяльності і взаємовідносин виконавців на нормативно-правовій основі, що виключає нанесення збитку комерційній діяльності (підбір, розстановка кадрів, режим і охорона організації, забезпечення збереження конфіденційності інформації).

Інженерно-технічний захист – це використання різних технічних засобів, які перешкоджають нанесенню збитків комерційній діяльності (фізичні, апаратні і програмні засоби, математичні методи).

Охорона праці неповнолітніх.

Незабаром закінчиться навчальний рік і питання охорони прав неповнолітніх, зокрема, захист їх трудових прав, стане дуже актуальним. У літній період неповнолітні проходять практику на виробництві, шукають можливості реалізувати свої здібності та заробити особисті кошти.

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.

Найбільше працю неповнолітніх використовують у сфері послуг (58%), промисловості (20%), сільському господарстві (22%). Причинами залучення дітей до роботи у зазначених галузях є низькі вимоги до якості робочої сили, значні потреби у використанні ручної праці, необізнаність неповнолітніх зі своїми правами (оплата праці, відпочинок тощо).

Зазвичай молоді працівники не повідомляють про випадки порушення щодо них законодавства, оскільки не бачать альтернативи і тому зацікавлені у збереженні своїх робочих місць. Отже, потрібно підвищувати свою правову обізнаність.

Поговоримо про трудові права неповнолітніх.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх.

Прийняття на роботу осіб, молодших 16 років, не допускається. Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. Для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу дітей, що досягли 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Тривалість робочого часу неповнолітніх

Категорія неповнолітніх

для працівників віком від 16 до 18 років

для осіб віком від 15 до 16 років

учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул

Тривалість робочого часу

36 годин на тиждень

24 години на тиждень

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку.

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Роботодавець не має права застосовувати працю неповнолітніх на:

важких роботах та роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці;
підземних роботах;
роботах, що передбачають підіймання і переміщення речей, вага яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми;
нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні.

Підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми.

Підлітків забороняється призначати на роботи, які пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей. До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років не допускаються.

Роботодавець повинен забезпечити обов'язкове проходження працюючими у нього підлітками попереднього та наступних періодичних медичних оглядів.

Обов'язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п'яти- або шестиденного робочого тижня.

Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу.

Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати підлітки, не повинна перевищувати граничних норм.

Граничні норми підіймання та переміщення

вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи

Календарний вік (років)	Граничні норми ваги вантажу (кг)
Календарний вік (років)	Короткочасна робота (1-2 підняття та переміщення вантажу) протягом 1 год. робочого часу		Тривала робота (більше ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 год. робочого часу
14	5	2,5	-	-
15	12	6	8,4	4,2
16	14	7	11,2	5,6
17	16	8	12,6	6,3

Гарантії при наданні відпусток неповнолітнім.

Особи віком до 18 років мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний для них час.

Щорічна основна відпустка неповнолітнім може надаватись також у перший рік роботи за їх заявою до настання шестимісячного строку безперервної роботи на даному підприємстві, в організації, установі.

Ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року забороняється. Це означає, що заміна неповнолітнім всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Звільнення неповнолітніх.

Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.

Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників в випадках їх звільнення:

· у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи;

· у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

· за умов зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності кадрів або штату працівників, банкрутства.

Якщо продовження роботи неповнолітнього працівника загрожує його здоров'ю або порушує його законні інтереси, батьки або опікуни неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім.

Практичні приклади застосування трудового законодавства

при працевлаштуванні неповнолітніх.

Приклад 1.

17-річного юнака було прийнято на посаду лаборанта навчального закладу. Керівництво структурного підрозділу, де працює юнак, вимагає від нього укласти договір про повну матеріальну відповідальність.